28 грудня 2011 р.

Патріотизм і Культура, або як одне може зашкодити іншому...


Нещодавно відвідав концерт грузинського естрадно-джазового оркестру «Тбілісі Біг Бенд», що проходив у національному палаці «Україна». Колектив представив програму “Крізь століття й континенти”, яка складалася з популярних джазових, рок-н-рольних і естрадних пісень. Композиції виконував постійний учасник оркестру Борис Бедіа, а також Заслужена артистка України Ольга Крюкова.

Враження…. словами не передати! Отримав масу задоволення, гарний настрій і приємні відчуття. А виконання моїх улюблених пісень, у нових для мене формах, взагалі справило на мене неймовірне враження. Артисти – молодці! Викладалися на всі 100%. Атмосфера у залі була приємною. Цьому сприяло й оформлення зали. Напівтемрява й чарівна музика у поєднанні з солодким співом не можуть дати нічого, окрім приємних емоцій.
     Та ці емоції враз розвіялися, коли на станції метро «Майдан Незалежності» у вагон забігло осіб 20-30… І все б нічого, якби не те, що було далі. Як тільки поїзд рушив, ця група людей почала плигати і кричати: «Хто не прига, той москаль!».
     Неділя, близько 22 година… Людей у вагоні чимало. І тут таке. Дехто насторожився, дехто сидів і хитав головою, а хтось просто посміхався. Та на цьому гасла не закінчилися! Слідом були: «Слава Україні – Героям слава!», «Ні, москалям!» та таке інше, того ж характеру.
     Звичайно ж - я патріот своєї країни, люблю її й шаную! Але, шановні, мені здається, що це вже занадто! Чесно кажучи, мені було не дуже приємно перебувати поряд з такими людьми… Думаю, що ми варті кращого, адже народ все-таки, не дурний!

Немає коментарів:

Дописати коментар