Інтерв*ю

Антон Юрченко: «Живу за принципом пальми – чим більше її стискає гора, тим швидше здіймається вона догори!»

Антон Юрченко за останній рік «захопив» обидві організації, які займаються студентським самоврядування в Інституті української філології – Студентська рада та Профком. За його словами, в Інституті зараз підібралась енергійна команда, яка має багато планів, і зараз відбувається «пробудження» в студентському середовище «укрфіла».

В ексклюзивному інтерв’ю ГУФ Антон розповів про те, чому вирішив очолити і студраду, і профком, як деканат підтримує студентів, і чому в нього немає особистого життя.

Як ти став головою студентської ради укрфілу?

Для того, щоб бути головою студради треба мати бажання. На жаль, його мають дуже мало студентів… Свою роботу тут я почав ще на ІІ курсі. Тоді у нас була слабенька команда, а я паралельно був в. о. голови профбюро Інституту, тому теж менше уваги приділяв саме самоврядуванню. Але наприкінці минулого навчального року, коли наш колектив фактично розпався, ми почали шукати нового голову. Та ніхто йти не хотів! Багато хто відмовлявся, багато хто говорив, що допомагатиме, але керувати не буде. Тоді мені урвався терпець, і я сказав: «Головою буду я!». Мою кандидатуру підтримала дирекція Інституту та студенти. Ось такий був мій шлях до студентської влади.

Чи важко поєднувати діяльність у студраді і у профкомі?

Трохи є, але коли праця приносить задоволення, то яка б вона не була – вона прекрасна! Найважче було поєднувати у перші місяці роботи. Але зараз у нас зібрався дуже хороший колектив, який має багато цікавих ідей, планів. А головне – бажання розбудовувати студентське самоврядування в Інституті.Вільного часу, якщо чесно, у мене немає. Усе, що я можу, – віддаю для Інституту. Шкода, що не всі це вміють цінувати. На даний час ми розвиваємося самостійно. Підтримка дирекції є, але не така, якої б хотілося. І це найбільша на сьогодні проблема. Найбільшим же досягненням на сьогодні, я вважаю той факт, що студенти починають прокидатися від «сплячки», яка так довго панувала в нашому Інституті. І це не може не радувати.

Які плани у вашої команди на найближчий час?

Я дуже забобонна людина, тому всіх планів поки розказати не можу, щоб не зурочити, але завісу все ж трохи відкрию… У найближчий час ми плануємо провести «Язикатий буккросинг», найчарівніше шоу «Красуня Інституту», започаткувати шахову осінь по-укрфілівськи та багато інших цікавих заходів.

Чим ти займаєшся, окрім активної діяльності в університеті?

Взагалі, я дуже активна людина. Нещодавно почав здійснювати свою мрію – пішов на телебачення!Тому зараз, окрім Інституту, займаюся виключно цим. Але й це ще не все. Не дивлячись на 300-кілометрову відстань допомагаю розвивати культурне життя свого міста. Часто проводжу різні конкурси, концерти, благодійні акції. Єдине, чого у мене немає, так це особистого життя. Але перейматися цим мені ніколи, адже суспільна робота у мене, принаймні зараз, понад усе!

Твоє кредо?

Я живу за принципом пальми: чим більше її стискає гора, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори!

Що побажаєш нашим студентам?

Любі друзі, єдине, чого я завжди всім бажаю – жити так, щоб було про що згадати завтра! Не зациклюйтесь тільки на навчанні чи проведенням вільного часу за комп’ютером. Життя коротке, щоб його так марнувати… Ми – молоді, енергійні, талановиті, часом ліниві, інколи вередливі… Але ми такі, якими ми є… Тому, завжди залишайтеся собою, але не забувайте й про свій розвиток! А студентська рада Інституту української філології буде всіляко намагатися цьому сприяти!

Спілкувалась Марія ПРИДЬМА

http://guf.in.ua/?p=220