8 лютого цього року в м. Кам’янка
відбулася подія, на яку чекали чимало мешканців міста. Це перше районне
вокальне шоу «Фактор А». Сьогодні ми спробуємо дізнатися про те, як цей проект
організовувався та чому цей конкурс не фінансував жоден підприємець, як
проходила підготовка та чому напередодні проведення заходу двоє учасників
відмовилися від участі… Про все це та багато іншого нам розповів ініціатор
заходу, волонтер, громадський діяч Антон Юрченко.
Антоне, конкурс спричинив неабиякий ажіотаж у місті. Розкажи, будь ласка,
про те, як з’явилася ідея такого проекту.
Якщо чесно, ідея проведення
«Фактора» у нашому місті з’явилася в мене ще 3 роки тому. І весь цей час я
роздумував чи варто таке проводити, все вагався. Потім, коли я побачив, що
місто давно не бачило чогось розважального – вирішив ризикнути. Мені здається,
що не дарма. Як на мене, програма вийшла досить цікавою, різноманітною і,
головне, це перший проект, який упевнено можна прирівняти до шоу.
Я з упевненістю можу сказати, що
такого яскравого свята ще не було в нашому місті. Окрім того, ми поставили
рекорд – у нас найдовготривалішиа конкурсна програма, яку, між іншим, ми
скорочували під час виступів учасників. Ми викинули з програми щонайменше 2
номера і в 3 турі я не запитував учасників, щоб трохи пришвидшити час. Загалом
конкурс тривав майже 4 години! Мені здається, що мало хто зрівняється з цим
проектом у нашому районі….
Багато хто цікавився чому саме «Фактор А»? З чим пов’язана така назва?
Дійсно, над назвою нового
вокального проекту я думав чи не найдовше. Зупинився на виборі улюбленого
телешоу – «Х-факторі». Ні для кого не секрет, що цей вокальний проект на
сьогодні користується найбільшою популярністю у всьому світі. Якщо хтось
слідкує за аналогами конкурсу, то знає, що в Росії цей проект дістав назву
«Фактор А», так як головним суддею стала Алла Пугачова.
Наш варіант зовсім не відноситься
ані до Примадонни, ані до мого імені, як говорили деякі. Літера А – перша у
нашому алфавіті. Метою конкурсу є знайти кращого вокаліста району, тобто обрати
першого серед усіх. Якщо уявити всіх талановитих учасників у ролі алфавіту, то
переможець повинен бути під літерою «а». От і все.
А як взагалі проходить набір учасників?
Спочатку бажаючі надсилаю
невеличку анкету на електронну пошту, де вказують своє ім’я, контактний номер
телефону, вік, а також місце проживання, так як наш конкурс районного масштабу.
Цього року, 2-є із учасників були із сільської місцевості. Далі, після
завершення набору, я збирав усіх
учасників аби познайомитися і розказати усі правила. Якщо вони з ними
погоджувалися, то йшли далі.
За правилами конкурсу учасники
мали виконати по 3 пісні, кожна з яких різнилася і за змістом, і за жанром. Учасники
обирали пісні самостійно, чого, наприклад, немає в аналізі телешоу. І останній
крок – виступ!
Чи проводилися якісь тренувальні заняття, репетиції?
Так, у нас була репетиція.
Одна-єдина, у переддень виступу. Тільки тоді учасники вперше почули своїх
конкурентів, змогли оцінити свій рівень підготовки і за ніч щось змінити. Того
ж вечора, на репетиції, ми готували спільний номер учасників, який, до речі, не
побачите у жодній конкурсно-розважальній програмі на нашій сцені. Звичайно,
задумка спочатку мала не такий вигляд, але ми виходили із можливого.
Чи правда, що підготовка до конкурсу зайняла майже 3 місяці?
Так. Підготовка до конкурсу
розпочалася у середині листопада. Поки тривав набір учасників – йшов процес
обрання пісень, рекламної кампанії. ЯЯ не міг приділити організації кожен день,
так як я ще навчаюся. Це саме був час залікової сесії. Коли ж колектив був
сформований – пішов наступний організаційний етап – виготовлення афіш, реклама
в соціальних мережах, виготовлення білетів тощо. У цей час я якраз був на
сесії. Тому, хочу подякувати нашому фотографу Євгенії Олексенко, яка взялася
мені допомогти із цим.
Далі був найважчий етап – підготовка сценарію,
структури заходу. Варто прораховувати кожну деталь, кожен плюс і мінус. Тому, я
знову хочу подякувати начальнику сектору у справах сім’ї, молоді та спорту
райдержадміністрації Ірині Коваленко та волонтеру Віталію Дишку, які допомагали
мені в тяжкі моменти й не давали жодної можливості опустити руки.
Чи не найбільшої критики дісталося хлопцям… Мовляв, це вокальний конкурс, а
до участі долучили реперів. Як ти прокоментуєш це?
Я не розумію, насправді, чому
так. Так, це вокальний конкурс. Так, наші репери не беруть тих нот, які,
скажімо, можуть взяти наші фіналісти. Але це безперечно талановиті хлопці, які
заслуговують аби їх чули!
Вітю Герасименка я знаю вже десь
із рік. Ми часто пересікалися за
лаштунками. Це людина, яка завжди виручить, підтримає, допоможе. Із Сашою
Романчою я познайомився вже безпосередньо під час набору на конкурс. Він мене
вразив свою нестримною наполегливістю та бажанням розвиватися. Я завжди
підтримую ініціативу молоді і допомагаю талановитим дітям. І я сказав про це зі сцени нашого шоу.
Цих хлопців я відношу до переліку творчо обдарованих людей, тому безперечно
вони мусили показати себе. Тим паче, що, на жаль, у нашому місті подібні заходи
проводяться дуже рідко. Молодь хоче розвиватися, хоче виступати, але не має
такої можливості. Я намагаюся сприяти усьому аби при кожній такій можливості
кожен мешканець міста був залучений.
Особисто я не прихильник цього жанру.
І, не приховуватиму, за цих двох хлопців переживав найбільше. Спочатку вони
довго не могла обрати собі треки для виконання, потім їх змінювали
неодноразово. Але їх варто було взяти хоча б тому, що ті твори, які вони пишуть
самостійно заслуговують уваги. Кожен із них має невичерпну глибину, і, якщо
виключити виконання, то можна почути крик душі. Вони пишуть чесно, по суті і
те, що їх цікавить і турбує.
Окрім того, після виступу хлопці
ніяк не можуть відійти від фанатів. Мало хто знає, але одразу після виступу за
лаштунками хлопці фотографувалися зі своїми прихильниками і роздавали
автографи.)
На скільки мені відомо, двоє із учасників відмовилися від участі в проекті
напередодні виступу. Що сталося?
Так, це правда. Двоє учасників,
імена яких з етичної норми я не хочу називати, за тиждень до проведення
конкурсу дуже захворіли. Зізнаюся чесно, для мене був шок! За тиждень треба
було знайти людей, які б змогли на рівних правах вступити в бій із рештою
конкурсантів. І ми таких знайшли. Хто це, я також не казатиму. Думаю, що
глядачі й не помітили цього)
Як ти можеш прокоментувати той факт, що студент Київського університету
культури й мистецтва, який навчається на вокалі, не увійшов до фіналу. Я зараз
про В’ячеслава Дяченка.
Так, я зрозумів. Я ніяк не можу
коментувати рішення суддів, адже до них ніякого відношення я не маю. Якщо ти
пам’ятаєш, я сам був здивований. Із самого початку ходили чутки, що до фіналу
потрапить Марина Заставенко і Вячеслав Дяченко. Але судді проекту вирішили інакше. Я
наголошував на тому, що вони кілька разів порушили правила – обрали трійку
фіналістів і зробили одного із учасників поза конкуренцією. Це не правильно,
але це вибір професіоналів.
Яке б не було рішення членів журі
– завжди знайдуться ті, хто з ним не погодиться. Хто б не сидів у журі – завжди
знайдуться ті, хто скаже, що воно підкуплене. До речі, цього року кам'янчани перевершили самих себе. Ще
до того часу, як були вивішені афіші містом ходили чутки, що головний приз у
нашому конкурсі не 1 тис. грн.., а шкіряна куртка за 3 тисячі. З такими темпами
скоро можна проводити окремий конкурс на рекламу проекту.
Тому… Я не можу прокоментувати
їхнє рішення. Але раз вони так вирішили, значить це вибір 4-х людей, які вже
далеко не один рік пов’язані зі сценою. Я радий, що учасники прислухалися до
їхніх порад і зауважень. Я впевнений, що в майбутньому їм це дуже допоможе.
До речі, про суддів… Як ви обирали кого взяти до його складу?
Ой, не питай. Якщо чесно, у
нашому місті дуже складно знайти людей, які б погодилися сісти в журі. Я дуже
переживав ще й тому, що за умовами проекту вони повинні були не оцінки ставити,
а коментувати виступи. Тому вибір був дуже складним. Спочатку у нас було 7
кандидатур, але вже за кілька днів до початку лишилося тільки троє. Треба було
негайно знайти ще одного. Ми знайшли, аж у Миколаєві. Та й її приїзд був під
питанням. Про те, що Алла Марченко точно буде в складі журі ми дізналися за 6
годин до початку. Це була справжня паніка!
Щодо інших суддів то тут
варіантів не було. Роман Шевченко – талановитий виконавець, режисер, актор,
Богдан Шевченко – молодий виконавець власних пісень, а Олена Сумська – найкраще
знається на класичній музиці, яка також була присутня на нашому шоу.
Тільки ця четвірка, на мій
погляд, могла чесно оцінити кожного із учасників. І мені здається, що так і
сталося. Вони робили справжнє шоу. Навіть вибір фіналістів став по-справжньому
інтригуючим моментом, бо ніхто не міг угадати кого ж судді проекту оберуть.
Багато хто питав чи залишиться
цей суддівський колектив на наступний рік…. Відповідаю: не знаю. Будемо сподіватися,
що так, але в житті всяке буває.
Хто із учасників особисто тобі сподобався найбільше?
Ого… Питаннячко…. Я не можу
сказати. Знаєш, я прикипів до них так сильно, що кожен став мені по-справжньому
рідним. Ми з ними й зараз спілкуємося, готуємо разом нові проекти. Це дуже
хороший колектив. Я пишаюся кожним учасником! Кожен із них переміг тільки тому,
що вийшов на сцену. Повір, це невимовна праця. Працювати, коли на тебе дивиться
кілька сотень очей, дуже важко. Особливо у нас. Глядачі не завжди адекватно
реагують на той чи інший виступ, що в результаті може повністю призвести до
того, що учасник може закритися у собі назавжди. Я радий, що цьогорічні
конкурсанти сильні, витривалі, а ще розумні. Якщо ти помітила, після конкурсу
не було скандалу ані в Інтернеті, ані на вулицях. Кожен із учасників зумів
програти, а це – повір, мистецтво! Інколи, навіть, це найбільша перемога. Вони
щасливі хоча б тому, що мали змогу показати себе, з розумінням віднеслися до
рішення суддів, бо розуміють, що це конкурс, це гра.
Я дуже сподіваюся, що участь у
цьому проекті стане для них хорошим уроком у житті, що вони не закинуть спів, а
навпаки, почнуть більше займатися. Хочеться за рік побачити їхній ріст.
Ти сказав, що ви готуєте з ними нові проекти. Які саме?
Це секрет! (сміється) Єдине, що я можу зараз сказати – за кілька місяців
учасники проекту «Фактор А» знову вийдуть на сцену, але в якому амплуа і що це
буде за проект поки залишиться таємницею.
Уже цікаво… Хочеться швидше це побачити! А скажи, чи є підтримка наших
спонсорів? Щось не було чути про них…
Насправді, спонсорів ми й не
шукали. Ми дуже сподівалися, що кам’янчани прийдуть подивитися на шоу-програму,
а приз ми зберемо за продані квитки. Так і сталося. Я дякую кожному мешканцю
нашого міста, який прийшов на свято. Адже своїм приходом ви, по-перше,
висловили небайдужість до того, чим сьогодні займається молодь, а, по-друге,
дали можливість фінансово підтримати кожного учасника. Із виручених коштів 1
тисяча гривень пішла переможцю, а решта була поділена між усіма учасниками.
Що ж, я бажаю тобі тільки успіхів у подальшому. Нехай усе задумане
збувається! Дякую, що не забуваєш про нас!
Розмову вела
Анна НОВОСЕЛЕЦЬКА
Немає коментарів:
Дописати коментар