Відтепер курити можна тільки вдома!

У всьому світі розпочалася кампанія по зниженню кількості курців. У деяких країнах їх утискають підвищуючи ціни на тютюнові вироби, в інших – вводять заборони на паління в громадських місцях. Україна теж не відстає. Правда, поки обрала другий варіант. Та чи ефективний він?

Напередодні «Євро-2012» керівництво нашої країни вирішило показати Європі, що воно здатне боротися із будь-якими проблемами та довести, що культура в державі все ж є. Так, не змігши владнати питання про статус російської мови, як вирішили взятися за курців. Відтепер, на стадіонах під час проведення футбольного чемпіонату урити суворо заборонено! Цікаво, це й справді турбота про здорову націю чи черговий піар-хід? Хоча ні, напевне, це міри застереження, аби стадіони не палали так, як НСК «Олімпійський» під час відкриття.

Насправді ж, жарти жартами, а от дата 24 травня 2012 року для заядлих курців запам’ятається надовго. Саме того дня Верховна Рада України прийняла закон, який забороняє палити практично усюди: у ресторанах, кафе, на літніх майданчиках, музеях, центрах мистецтва, всередині освітніх закладів та на прилеглих до них територіях, на території державних установ. Звісно ж, ніхто не заходився скасовувати заборони на куріння у переходах, на зупинках громадського транспорту і стадіонах.

І, якщо європейцям це ніякої загрози не становитиме, то нам, українцям, до цього доведеться звикати. Адже тепер затягнутися можна буде тільки в себе вдома та у спеціально відведених для цього місцях у готелях, аеропортах та вокзалах. Окрім цього, любителям курити «зі смаком їжі» доведеться страждати також – у ресторанах та кафешках більше не буде залів для курящих.

Карати курців народні депутати вирішили штрафами. Так, за паління у неналежному місці вам доведеться викласти суму у розмірі від 51 до 170 грн. Власникам кафе, ресторанів та барів, де на столиках залишатимуть попільнички доведеться попрощатися із сумою від 1 тис. грн. до 10 тис. грн.

Це, звичайно ж, дуже добре. І нація має стати здоровіша, і довкілля не забруднюватимемо, і культуру піднімемо на вищий щабель. Та тут виникає кілька цікавих питань. По-перше, хто за сим цим керуватиме? У столиці, наприклад, близько 8 ранку на зупинках, яких, до речі, теж чимало, людей можна рахувати десятками. Сумніви приходять і щодо кафе й ресторанів… Хто може за всім цим пильнувати? По-друге, навіть, якщо курці погодяться не порушувати закон, то чи буде їм відведене спеціальне місце? Знову підкрадаються сумніви. По-третє, у цивілізованих країнах на місцях, де паління заборонене висять таблички, які про це говорять. Цікаво, у нас такі з’являться? Сумніви, як не прикро, знову не йдуть. У нас немає грошей навіть для того, щоб на вулицях повісити позначки з написами найменування вулиці та її номера!! Нема коштів… А може просто відсутнє бажання щось робити?

Взагалі-то, це цікавий закон. Та й прийнятий він дуже вдало, чи не так? Напередодні «Євро-2012», напередодні виборчої кампанії. Та й залишається відкритим ще одне питання: хто від цього виграє? Минулого разу, коли заборонили палити у вагонах поїздів, зокрема, у тамбурах, державна скарбниця добряче поповнилася на штрафах. Адже ніяких позначок чи оголошень про анти тютюнові заходи видно не було. Тож, скоріше за все українська влада таким чином намагатиметься залатати дірку в державному бюджеті.

Час лікує все. Час вирішить усе. Тому, як кажуть у нарді, поживемо побачимо, що ж буде далі. Та пам’ятати про те, що не купивши зайвий раз цигарку, ми можемо зробити приємний подарунок коханій людині, друзям; придбати цікаву річ чи, навіть, просто покласти до копілки аби назбирати на подорож. А також не слід забувати про те, що нам ростити наступне покоління. А хто ж не хоче, щоб воно було значно здоровішим, ніж ми? Подумайте про це, перш, ніж, брати до рук оманливий нектар насолоди…